Я так втомилась бути сильною,
Я хочу ніжності й тепла.
Кохання трепетно-нестримного,
Немов пташині два крила.
Втекти я хочу від самотності
Кудись в далекії краї.
Де зрад немає і жорстокості,
В гаях щебечуть солов'ї.
Я так втомимилась бути сильною
І щастя бачити,лиш в сні...
і почувать себе билиною,
Яку колише сто вітрів.
І все ж, я буду, буду сильною
Здолавши смутки і жалі.
Бо не беззахистна рослина я,
А мудра жінка на землі.