Люблю сидіти вечорами в самоті
біля вікна відкритого до саду,
пригадувати роки молоді
і все приємне, що уже позаду…
Люблю шептатись з вітром-мудрецем,
знавцем-філософом просторів неозорих,
і гомоніти по обіді із дощем,
плащем коли він накриває все прозорим.
Люблю чаклунку-осінь зустрічать,
що ранками пливе у багряниці,
дивитись на її чарівну стать
і думати, що все мені те сниться.
Люблю вірші писати про любов,
що серце огортає веселково.
Не втомлююсь любити знов і знов
та мов дитина бавитися словом…
14.09.2017