Життя...

Людмила Дзвонок
Кохаємось, та не один вже рік,
Мій любий не в моїй живе країні.
Статечний, гарний, чуйний чоловік,
Дивлюсь – і в серці пісні солов’їні!

Сказав мені, що я його життя -
Я вірю цьому! Він – життя й для мене!
У серці й дусі є таке злиття,
Що думаю, воно благословенне!

Якщо це так, то зійдуться шляхи,
І буде далі в нас одна дорога,
А поки що думки, як ті птахи…
Молюся, кличу Бога до порога!
             14.09.2017
Картина з Інтернету