Iз гiр туман спустився туги
I зранку, в серце мое стука:
А чи немае в нiм напруги –
Вiд кольору смерек, чи бука?
Чи гарнi осiнь мое барви,
Майстерно чи всi днi малюе?
Пiснi лелек у небi марнi –
Зима на них уже полюе …
О! Боже ж мiй – Святий i Правий,
Зрання я стану на колiна,
Моя душа, пiд час заграви,
В обiймах листя вже зiпрiла …
О, туго, туго – серпня смуток,
В лiтах я гiдних – журавель …
Дрiбних хмаринок бiлий смушок
Висить в гiрських зубцях грабель …
30.08.17г. 09:30; М «Шоссе энтузиастов»