До волі, багатостраждальна, ідеш ти крізь терна,
Неле'гки бар"єри долаючи у боротьбі...
У бо'розну кинуті Роду Могутнього зе'рна
Назло ворогам проростуть пагінцями в тобі'!
Повстанеш зі згарищ... жива, незалежна та сильна!
Пове'рнеш загублених, рідних дітей у світах.
І знову земля твоя бу'де на карті суцільна,
І житиме слава козацька надалі в віках!
Так хо'чу усмі'хненою тебе бачити знову!
Щоб серце твоє' не здригалось від грому гармат,
Щоб чули нащадки заквітчану барвами мову
І цвів мелодійних пісе'нь райский, зоряний сад...
Невесело за'раз у нашій недружній родині
І настрій святковий псує клята, штучна війна.
Я єдності, (мирної!), прагну по всій Україні...
Невже не вартує щасливої долі вона?!
Не плач, люба Нене, ще при'йде та сонячна днина,
Коли Небеса вчують поклик твої'х молито'в.
У по'лиску світла воскресне душею країна!
Позбавить від чвар у сім"ї' рятівниця-любов...
Відро'диться з Божої ласки слов'янська столиця,
Життя від загибелі віра в святині спасе!
У жовто-блакитне вбере'ться родинна світлиця...
І бу'деш у серці народу Ти - понад усе!
16/09/17/