БІЛЕ МЕРЕЖИВО
До кого поспішаешь,
В суботу з ранку,
З присмаком кохання,
На коліжанку кави
Кому даруешь,
Посмішку свою,
На вушко шепочеш,
Тихо...Я тебе люблю.
сукня з мережевом білим,
Легкость дарує,
Ніжному дівочему тілу,
Наче в тебе є крила,
Наче і в мене є крила,
Давай зі мною у небо,
Блакитю блакитною синє,
Доторкнутися до мрії.
І наші амури,тихенько,
За нами слідкують,
І каву з любовью,
Закоханим душам дарують
І погляд його,і погляд її,
долоня її,в долоні його,
Два сердця,дві коліжанки кави,
А поцілунок один...
Кто куди кто за карьерою,
А кто за трендами,
А ми з тобою то день,а то і ніч,
По брусчатці кедами.
Ти подаруй мені!..
Хоч тиждень разом...!
У місті старовинім Лева...
У Парижі,нашім...
До кого поспішаешь,
Надягнув білі крила,
З ким просинаешься в субботу,
З посмішкой щаслива.
І сердце моє,мелодії грає,
І губи мої підспувують їм,
А вітер несе на крилах коханя,
До господині,моїх солодких снів.
Годиник рахуе години,
І небо сміется то плаче,
А я наче Шекспіра Ромео,
А ти Джульета моя стала наче.
Сміх цілющим еліксиром
наповнить квартиру,
До долу впаде,
Сукня з мережевом білим
Закохані душі,у місті великім,
Вином і коханням пьянкі,
Сплелися сердця у єдине,
Сплелися сердця назавжди.
І просинаючись по обіді далеко,
І кава із турки,подарує смаку,
І десь по обіді далеко,кава із турки
Перетворится знов,у любов.
Папір перетворить любов ,
І пісня взлетить до небес,
І в мить стигне кров,
І ти моя вся,і я твій увесь...