Неню

-Неню,моя Неню,що ж ти зажурилась?
-Бо моє серденько на дрізки розбилось.
Падаюь оселі та палають хати.
А мене паплюжать чужії солдати.
Знову,як і завжди,панії деруться.
А в мене рікою сльози людські льються.
Я як в стародавність кровію полита.
А пани сміються,наживають мито.
-Не журися Ненько.Нам дістане сили.
Заростуть травою ворогів могили.
Все ми подолаєм.Москалів поб"ємо.
А панів за зраду в дупу проженемо.


Рецензии