Хвилини з тобою, немов жвавий вітер,
Летять невгамовно кудись в далечінь.
А серце стрибає, до звершень відкрите,
Шукає твій погляд і вдень, і вночі.
Це вже не забава, це навіть не примха,
Це вже й не потреба, це те, що не спить.
Пекельна залежність, обпалює стиха,
Роз’ятрює грізно й відверто – «Люби!».
Нема порятунку, та я звісно радий,
Що ти так нещадно плюндруєш мій світ.
На місці пожарин, уже в сто каратів,
Коштовності сяють, мов зорі нові.
Пекельна залежність – від янголів зілля,
Скуштуєш – загинеш, від снів утечеш.
І оком не кинеш, коханням наділять,
Терпке божевілля підселять без меж.
20:32, 19.09.2017 рік.
Зображення: https://www.psyh.ru