Поднимался сигаретный дым над взглядом синим.
Чёрными глазами сквозь меня смотрел на ночь…
Поняла тогда - мы чувства сами погасили,
Что ж теперь…сомненья, недомолвки – прочь.
Паль любви, вздохнув, упрятал тёмный вечер,
Зори росами скатились в трепетанье трав.
Что-то сердце сжало, час последней нашей встречи
Оказался горьким, схоронил любовь, украв.
Губы жаждали, дрожа, волос твоих коснуться
И хотелось мне сгореть от нежности дотла,
Но противилась душа – мой колос полный смуты,
Знала… не моя вина в том… не моя вина.
Растворился сигаретный дым над взглядом синим.
Час свиданья отгорел, прошедший мимо нас.
Не жалею я о том, что чувства погасили –
Пробою любви был тот прожитый нами час…
19.09.2017 г. © Ана Болик
Дим вiд цигарки...
Нина Трало
Дим від цигарки здійнявся над поглядом синім,
Чорні зіниці крізь мене дивилися в ніч…
Я зрозуміла, що ми почуття погасили,
Більше не буде тепер поміж нас протиріч.
Вечір зітхнув, опустився на місто кохання,
Зорі росою упали в тремтливу траву.
Серце болить – ми сьогодні зустрілись востаннє
І схоронили жар-птицю любові живу.
Прагнуть вуста доторкнутися шовку волосся,
В ніжності рук спопеліти волію сама…
Тільки душі протиріччями повне колосся
І не моя… Не моя… Не моя в тім вина.
Дим від цигарки розвіявсь над поглядом синім,
Зустрічі час відгорів і пройшов мимо нас.
Я не шкодую, що ми почуття погасили –
Спробою стати коханням був прожитий час.
20.06.2017 р.