На http://www.stihi.ru/2017/09/04/2828
"Так просто всё и так необычайно !
Нам знаки путеводные даны .
Поэзия - мерцающая тайна ,
Сквозящая из тёмной глубины ."
З.Миркина
Неясность ли, несовершенность
Меня к оконцу позвала
Там ночь в тиши произвела
Никем не видимую ценность.
То ветер веет безразличный,
То тихо шепчется трава,
Что знает дождь свои права
И страшен холод непривычный…
Что ж тополя не слышно вовсе?
Грустит, наверно, в темноте?
И тянет ветви в немоте…
О покаянье, что ли, просит:
Сменила б осень постоянство:
Листвы б не портила убранство…
4.09.2017
Якась непевна невимовність
Мене притулить до вікна ,
Де ніч із тиші витина
Ніким невидиму коштовність ! -
То вітерець війне байдужий ,
То перешіптування трав
Про те , що дощ осінній вкрав ,
Що холодів бояться дуже ...
А от тополі щось не чути ?
Чомусь зажурена в пітьмі ? -
Лиш гілки тягнуться німі ... -
Невже вимолюють покуту ,
Щоб Осінь не робила спробу
Забрати листяну оздобу ?!