Загравою над світом сходить осінь,
і світ протистояти їй не в змозі,
схиляється покірно у поклоні,
а літо вже чекає на пероні.
Квиток останній літо ухопило,
в краї далекі за теплом летіло,
а я лишилася чекати на порозі,
стискаючи долоні у тривозі.
Нова хазяйка вже змінила моду,
і щедро світом сипле позолоту,
і листя мідяками розкидає,
нехай багату осінь кожен знає!
І хоч прошу я: "Досить, схаменися,
хоча б на мить коротку зупинися!"
Та осінь дослухатися не хоче,
і листям до опівночі шурхоче.
20.09.2017