Я втомлююсь сто днів від хвилювань,
Без тебе спека - нежива й холодна.
Ти розумієш все із моїх знань,
Без тебе і температура - неприродна.
Давай втікати у безмежність мрій,
Твоїх скорбот, які зроблю я сміхом,
Твоїх шалених поглядів, надій,
Я буду споглядати тебе тихо.