Пригорни мене,любий, крилами
І зігрій щирим поглядом знов.
Заспівай, люба Осене, з нами
Шумом золотокосих дібров.
Розмаїттям всіх барв і відтінків
Заясниться лісочок і гай.
Перегорнемо ми сторінку
В наш щасливий з тобою розмай.
Почекай, Листопаде, прощатись!
Дай напитись твоєї краси!
Не кучкуй ти хмаринки завчасно
І в розлуку мене не проси.
Хай буяють в душі фарби айстрів,
Чорнобривців сміються рядки,
Горобина в червонім намисті
Хай розкаже веселі байки.
Задзвени ручаєм милий голос.
Понеси в далечінь-голубінь.
Де гойдається місяць,як колос
На небеснім шатрі голубім.