Якщо віддаси Богу душу,
Не зможеш любов зберегти,
Люблю тебе визнати мушу
І буду завжди, там де ти.
Лишились в минулому діти,
Вони вже далеко давно,
Та, як цього трунку не пити,
Кохання чарівне вино.
Обоє до болю самотні,
Самотність завжди молода,
Що будем робити сьогодні?
Шануй ці останні літа.
Роки заблудились у осінь,
Та бабине літо і знов,
Бажання у серці ще й досі,
Шукає останню любов.
Та сумніви зайва тривога,
Вагання любов не знайде,
Я вірю до щастя дорога,
В коханні обох приведе.
А душу не слід віддавати,
Де Бог, там існує любов,
Пробачить обох Божа Мати,
Не треба даремних розмов.