***

Ветрова Екатерина
Самій, буває, нестерпно -
Інколи дуже болить,
Коли раптом під ранок серце
З ребер рветься й горить.

Самій, буває, не смішно,
Коли кімната мовчить
А стіни наспівують пісню,
І люстра старечо рипить.

Самій, можливо, страшніше
Прожити життя - як день,
Вмираючи десь в палаті
Між сотень живих тіней.

Так інколи бере спрага
До тиші, до Бога й краси,
Та втома заплющує очі -
Десь там. Неодмінно. Ти.