Вам чути цей грім? Та невже ви не чуєте грому?
Для мене цей грім – вже давно безперервна біда.
І я через грім повертатись не хочу додому.
І часто тому, через грім, моя хата пуста.
Ви справді не чули цей грім? Ви не вслухались просто.
У кожному домі живе цей прихований грім.
І серце так часто той грім припинитися просить.
Та вже нерозривні поняття – той грім і мій дім.
Ви й справді не чуєте? Ви є щаслива людина...
Не чуєте? То і не слухайте. Вам не дано
почути, як котяться громом години й хвилини...
Годинник не дасть нам, самотнім, забутися сном...