ОбА батьки уже на небесах,
Їм шлях до раю вказує веселка,
А на Землі лишились біль і страх,
Де дзеркала накриті і люстЕрка.
Їх душі вже знаходяться в раю,
А спогади – іще у снах блукають,
У них я часто неню впізнаю
Та чую голос, як батьки гукають…
О, люба нене, ти нас вже прости,
Що неслухняними були, як діти.
Ми по життю несем свої хрести
Й від долі їх нікуди не подіти…
Ти будеш жити – поки ми живем,
За нас радіти, в горі – співчувати.
Я вірю в те, що Вас не підведем,
Й не раз за Вами будем сумувати,
А Ви живіть уже на небесах,
Де шлях до раю вказує веселка…
І пройде згодом біль в душі і страх,
Що дзеркала накриті і люстерка.