Вкрийся, кохана...
Не смикай за ниття
жовтого сонця, що сяє лиш вдень.
Ти - це величність Його розмаїття!..
Я - це обставини хворих легень...
Вкрийся, кохана...
Розплавленим віском
зло розтечеться у сотнях свічок...
Ти - це одвічне, що бачиться зблизька...
Я - перетятий на хрестик гачок...
Вкрийся, кохана...
Майбутнього лихо
нас не торкнеться червоним крилом.
Ти - це звичайна божествена втіха...
Я - це незвичний набір ідіом...
Вкрийся, кохана...
І, врешті, натішся
ніжністю щиро закоханих рук...
Ти - це життя, що благає:
- Залишся!..
Я - це від смерті тікаючий крук...
Вкрийся, кохана...
Ховатись від долі
стануть одні лиш бездушні серця.
Ти - це лекало безмежної волі...
Я - це застібка Його гаманця...
Вкрийся, кохана...
І мовчки послухай
душу, що бачить у тобі весну.
Ти - це відлуння священного Духу...
Я - колискова, що кличе до сну...
Вкрийся, кохана...
У першому слові
хтось вже давно і про все розповів.
Ти - це кохання, що вийшло з любові...
Я - це кохання, що вийшло із слів...
Вкрийся, кохана...
Моїми віршами...
Теплою ковдрою...
Щастям обійм...
Ти - це ангелик, що ходить між нами...
Я - непрощенна присвята тобі..:)