Не заспіває безголосий,
Безкрилий в небо не злетить.
Глухий не вчує, як голосить
Жура вдовина кожну мить.
Черствого хліба не ковтнути,
Украденим не збагатіть,
І світ до себе не згорнути,
Полин образ не зсолодить.
З чужого щастя не зігрітись,
Свою біду не розвести,
У радості не заблудитись,
Неславу не перебрести...
За все вклонись доземно долі:
Що ряст топтав, діждався жнив,
Що на своїм терновім полі
Сміявсь і плакав – просто жив!