Розплющене світло
Стояло-стояло та вийшло
В замкнені двері.
А простору скільки! Пустелі!
Голосно дуже, аж тиша.
Тінь повзе від вікна хижа.
То ніч, мабуть.
"Забирайся до себе," - кажуть
Бутафорськи пташки.
Розкидані отрути пляшки
Блищать, як чорний агат,
З-поміж усіх дозволених кат
Я вибираю тебе, вбираюся в кольори
-Віриш?- Твоєї. Саме твоєї ві-ри.