За що готовий на усе?
Життя віддати!
За країну!
А куля заздрісна знесе…
Заплаче мати:
«Сину…сину…»
І небо чорне із дощем
Тужити буде…
І ялини…
А розіб’ється глек ущент!
Згадають люди
Й кущ калини…
За що даруєш ти любов?
Злетить над тілом
Білим птахом…
До волі воїн все ж дійшов…
Війна скрутила…
Доля – прахом…
А очі люблячі крізь дим
Тебе шукають
У чеканні…
Запам’ятають молодим…
Хто йшов по краю -
Неостаннім!
За що б ти вижити зумів?
За нагороди
Чи за владу?
Е, ні! Пошлеш їх до чортів
В ім’я народу,
Що позаду…
Бо твій народ і рід – одне!
А це ж як тішить
Горду спину!
І смерть поступиться, збагне:
Тримаєш ніжно
Ти дитину!
(12.10.17)
ПЕРЕВОД с украинского Светланы Груздевой:
http://www.stihi.ru/2017/10/14/10775
За что готовый ты на всё
И жизнь отдашь –
За Украину?
А пуля дерзкая снесёт…
Заплачет мать:
«Ах, сын мой…сыну…»
И небо чёрное с дождём
Так затоскует…
От кувшина –
Осколков сорок – сорок дён...
Перед очами –
Куст калины…
Закружит кольцами орёл,
Взлетит над телом
Белым птахом.
Свободу воин всё ж обрёл –
Война скрутила
Судьбы прахом…
Глаза любимой и сквозь дым
Тебя вбирают
В ожиданье…
Запомнят люди молодым…
Кто шёл по краю
На заданье!..
Но выжил ты в снарядный дождь
Не за медали
В спорной Раде.
Э, нет! К чертям ты их пошлёшь:
Враньё видали
Те, кто сзади…
Там твой народ и род – одно!
И крикнешь звонко:
- Враг повержен!
А смерть отступит всё равно:
В руках ребёнка
Держишь нежно!