Насеред чорної ночі гукати білий світ — світний день, — свят з буден, — це хто ще з тих дубів; напАдав!
Ні дня, ні каїнам, ні юдам, не рідня; а раптом я буду не переконливий: це хто ще після того встав!
Малюночок на Добрий би День: це як добрим людям; то з моїм їм зиченням-вітанням!
якщо не привітати день —
не буде й світлих одкровень...
і він пройде теж не привітно, —
на тлі такім хіба примітно?
то й жоден колір не розкриє —
й звичайним світлом ніч не змиє...
а не прокинеться душа —
й ніщо не варте і гроша??
...тим, в кім й промінчика катма, —
світ не просвіт, і цвіт лиш цвілі:
вони й нестиглі, й перезрілі, —
самі собі й життю тюрма???
Ні, це не "про всяк випадок", лише про цей: недобрих-бо най зичать-вітають-танцюють інші, котрих теж вистачає.