* * *
Недосказанное слово,
не законченная песня!
Иль начнетесь вы по-новой,
иль струна от грусти треснет?
Безнадежны ожиданья,
бездорожные дороги,
бесконечные блужданья
чрез днепровские пороги, –
что-то дивное, большое,
то гиганты, то вновь гномы.
А вокруг лишь дико поле…
Доля, где мы? Доля, кто мы?
- - -
* * *
Оригiнал: Богдан Лепкий (1872 - 1941)
Недомовленеє слово,
Недоспіваная пісне!
Чи почнетеся наново,
Чи від жалю струна трісне?
Безнадійні сподівання,
Бездорожнії дороги,
Безнастанне мандрування
Крізь дніпровії пороги,—
Щось таке дивне, велике,
Раз гіганти, то знов гноми.
Доокола поле дике...
Доле, де ми? Доле, хто ми?
- - -