Десь плаче скрипка, жалібно так плаче
Із вітром разом сумно навесні,
Дівчина то співає пісню наче,
Що серце аж заходиться в огні.
Протяжно, ніжно і печально
Мелодія мінорна входить до душі
І ріже груди так безжально,
Холодні ллє, сумні дощі.
О сльози звуків тих гарячих,
Живіть у темній глибині!
Як скрипка жалібно заплаче -
Тоді і плачеться мені.