Тепло я п’ю з твоїх долонь,
Від свіжості розправлю груди.
Ранок. Сонце промінням знов
Зігріє землю нашу всюди.
Ніжність твою я випиваю
З промінням сонечка, наспіх,
Кохання з сонцем лиш буває,
Народжує радісний сміх.
Ласки твої лише приймаю,
П’янким здається той напій.
Хай вранішня зоря палає
Освітить щастям, бо ти — мій!