Посоветуй мне, Черемош,
брат мой, посоветуй,
куда мне пойти той доли
поискать по свету?
Вот здесь она, как цветочек,
цвела пред зарёю.
Здесь до месяца восхода
ходила со мною.
Вот здесь она, как овечки,
пасла мои мысли,
для меня взошла она здесь,
здесь и сгасла быстро.
А я хожу и не знаю
где её искать-то,
или в гае, во розмае,
иль в плёсе на гати.
Ой, не в гае, не в розмае,
не в гае, небоже,
до этого гая плаи*
заросли давно уж.
За рекою у протоки,
в богатых хоромах
лежит твоя доля, хлопец,
как у себя дома.
Лежит она, бледна очень,
грустная такая,
а молоденький там плотник
лодочку строгает.
Лодку белую из кедра,
весло из калины –
лодка эта, мой ты голубь,
этот свет покинет.
* стёжки в горах
- - -
ПОРАДЬ МЕНI
Оригiнал: Богдан Лепкий (1872 - 1941)
Порадь мені, Черемоше,
Порадь мені, брате,
Куди мені тої долі
У світі шукати?
Отут вона, як квітонька,
До схід сонця цвіла,
Отут вона до місяця
Зі мною ходила.
Отут вона, як овечки,
Думки мої пасла,
Отут вона зійшла мені,
Отут і погасла.
А я ходжу та й не знаю,
Де її шукати,
Чи у гаю, у розмаю,
Чи в плесі на гаті?
Ой не в гаю, не в розмаю,
Не в гаю, небоже,
Бо до цього гаю плаї
Заросли давно вже.
По тім боці при потоці
В багацьких хоромах,
Лежить твоя доля, хлопче,
Ніби в себе дома.
Лежить вона така бліда,
Така сумна дуже,
А там тесля молоденький
Білий човник струже.
Білий човник із кедрини,
Весельце з калини —
Такий човник, мій голубе,
Аж на той світ лине.
- - -