Как поутру весной повеет в поле
тот ветерок, что будит и крепит,
так и на нас повеял ветер воли,
желанье обняло нас: “Жаждем жить!“
Мы жить хотим, хоть пеплом, хоть дымами,
руиною родной покрылся край,
хоть ”вечную“ поют уже над нами,
мы верим, что идет, идет наш май.
О, он придёт! Придет он к нам, конечно,
гробы пахучим цветом уберёт,
мы верим глубоко и бесконечно,
что не умрут добро и правда, и народ.
- - -
ЯК РАНКОМ НА ВЕСНУ
Оригiнал: Богдан Лепкий (1872 - 1941)
Як ранком на весну іде в полі
Якийсь вітрець, що будить і кріпить,
Так і на нас повіяв вітер волі,
Бажання обняло нас: «Хочем жить!»
Ми хочем жить, хоч попелом, димами,
Руїною покрився рідний край,
Хоч «вічную» співають вже над нами,
Ми віримо, що йде, що йде наш май.
О, він прийде! Прийде до нас конечно,
Гроби пахучим квіттям прибере,
Ми віримо глибоко й безконечно,
Що правда, і добро, і наш народ не вмре!
- - - Вецлар 1918