Тiльки люби

 
Збери мене, як квіти з лугу.
І пий мене, як щастя збанок.
Я розстелюсь не для наруги,
Не для порожніх забаганок.
Я підстелюсь снопом соломи,
Коли спіткнешся й рухнеш долі.
Щоб не взяла в кайдани втома,
Укоськаю брикливу долю.
На щастя ллю води цеберце
На стежку,де ступнеш ногою.
Коли біда прострелить серце,
Перев’яжу його собою.
Я розіпнусь щитом русина,
Якщо зневажить вража пиха.
Молитвою Отцю і Сину
Я перетну дорогу лиху.
Мені не треба оксамиту,
Лиш пахла б рідна полотнина:
Плачу літами щастю мито,
Услід вдивляючись дитинно.