Мій дім - моя мушля,
Сховаюся в ньому
Від наглядів хижих,
Від заздрощів стріл.
Згорнуся, мов равлик,
Присплю свою втому,
Ще вип’ємо з мушлею
Радість навпіл.
Мій дім – то фортеця
І зась витріщатись.
Гармидер,порядок –
Не вами судить.
Я щастям навчуся
У нім причащатись.
Хай щастя маленьке,
А в ньому блакить!
Мій дім – мій кораблик
І я тут рулюю.
Підказок не треба, -
Сама – капітан.
В нім сонце
Душею собі розмалюю.
Була полонянка.
Тепер – Чінгісхан.