Море думок...
І квіти посеред каміння.
Люди збирають колекції з почуттів.
Небо. Стрибок.
Чи як ти ще там умієш?
Скільки ще моря в твоїх берегів.
Тихо. Мовчу.
Вітер колише серце.
Хочеться в безкінечність зробити крок.
Майже лечу!
Обіймаю душею все це.
І окунаюся в море думок.