Володарi небесних перстнiв

Прокопенко Юрий
Якби я міг, кричав би на весь світ,
Що ти найкраща і бажана!
В душі з’явилася неждано,
Зірвавшись знову безліччю палітр.
Відлунням ставши між високих гір,
Як хочеться до зорь дістатись!
Без тебе, мов я йду на страту,
З тобою мрії про любов легкі.
Наявний Всесвіт дуже замалий,
Бо ми удвох – безкрайній Всесвіт!
Володарі небесних перстнів,
Митці, що сенс надибати змогли.
І вкотре перевершили свій день,
Пришвидшили строкаті миті,
Де сплеск чуттів несамовитих,
Майбутнє наше радісно пряде.

21:51, 23.10.2017 рік.

Зображення: http://picolove.ru