Як змінюється все, як все минає.
І за весною прийде знов зима.
Та все здається - десь за небокраєм
ще є все те, чого вже тут нема.
А може нам не співчувало небо?
Чи ти - та мить, єдина за життя?
Все, як завжди, але чому без тебе?
І мабуть вже спізнілі каяття.
Десь там далеко я тебе залишив.
Ти все лихе із пам"яті зітри.
На жаль все так. Мені зостались лише
від тої осені остуджені вітри.
Та дійсність все ж виплескує ізнову -
ті спогади святіші від святинь.
На жаль зосталась від тоЇ любові
всього на спомин лише сіра тінь.