Не ростуть вже квіти при дорозі,
І засохли в полі реп'яхи,
Задубіли пальці на морозі,
Замерзають теплі котяхи.
У клубок скрутилася собака,
Виє вовк скажений на горі,
Мерзне хвіст, і дуже мерзне срака —
Трясця цій засніженій порі!
А до літа, Боже, так далеко!
Ласти я повісив на гвіздок,
Полетіли в теплий край лелеки,
Яйця поховали у гніздо.
І жіночі чути лиш зітхання
У кахве буває, і в кіно:
— Мила, та мені не до кохання!
Бобик вже не гавкає давно!
Ось така журба на серці, друзі,
Спасу від хандри тої нема,
Знову вовк волає в кукурузі,
Бо вже йде та й@бана зима!