Осiнне... З перекладом С. Груздевой

Вера Бондаренко-Михайлова
Осінь вже насупилась похмуро.
День туманно вигляда з-за брами.
Слізно сад поскрипує понуро.
Все прогіркло наскрізь полинами.

Вже журавлики"кру-кру" останнє
Ген за хмари десь своє понесли
І дощів, осінні каравани,
І в природі,і в душі воскресли.

Не чекайте - вже тепла не буде.
Літо бабине -"Прощай"- сказало.
Холоди постукали у груди.
І любов - в теплі нам відказала.

Тож нехай вже відсльозиться знову
Прима Осінь на своїй валторні.
Листя вижухне і знов на скроні
Інеєм печалі сядуть нові.

http://www.stihi.ru/2017/11/07/869

Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Осень понасупилась так хмуро,
День в тумане вышел за ворота.
Слёзно сад скрипит, глядит понуро.
Всё вокруг полынно и прогоркло…

Журавли «кру-кру», что прокричали,
Унесли за тучи – не догонишь!..
Караванами дожди примчали –
И душа от этого застонет…

И не ждите, нет: тепла не будет…
С бабьим летом все мы распрощались.
Холода так стискивают груди,
Словно и в любви нам отказали…

Так пускай отплачется по новой
Прима Осень на своей валторне.
Листья жухнут, и вот-вот, панове,
Инеем печаль осядет скоро…