Ще не сніг …
лиш холодна, блискуча роса,
туман і глевка слизота. …
Про зім’яту осінь кіно
й вітерець, і жовтий листок,
що списав сумну
геометрію трьох.
Відгук літа джеркоче
і тягне в колись.
Жалить наскрізь
попіл зотлілих кострищ.
Не признати, змовчати б ,
та відчаю крик
Вирій лебедів,
там десь, за обрієм зник.
Осінь вправно гаптує доладний кліп .
і цікаво, і страшно, і сумно, і сміх.
І дивишся, дивишся за роком рік.