Осень

       
Вже теплі дні приходять, як примари,
І зимній дух несуть пронизливі вітри.
І сіють дощ холодний темні хмари,
Ллючи на землю пригорщі  жури.

А як свіжоопалим листям пахне осінь...
Займає дух ... І вогкість від дощу.
А голе віття наче так і просить -
Зігрій мене під полами плащу.

А сонце... сонце світить , та не гріє.
І синь небес вже зовсім не така.
Лиш на осиках листя так багріє,
Як ніс червоний у п'яного козака.

Уже почти все листья облетели...
И  парк пустой, и стылая земля,
И приближаются декабрьские метели,
И на реке мороз рисует вензеля.

А синь небес,как будто, потускнела.
И солнца луч не дарит уж тепла.
Как от стыда осина покраснела -
Багряным цветом листья обожгла.

Холодный ветер, грусть - печаль  приносит.
И незаметно, средь природной кутерьмы,
Промчалось лето. Пролетела осень .
Мы ждем прихода Матушки-зимы.

                28.10. 2017г.