Нема… Нема…Нема…
В цім безутішнім світі
Загублених стежок,
Між блазнів і лисиць,
Хто може розтрощить
Брехні облудні кліті
І небу повернуть
Блакитну мрію птиць?
Нема! Нема! Нема!
Розміняно, пропито.
Зіржавіло душі
Осердя золоте…
То як же без душі
Тепер ми будем жити?
І хто осліплих нас
До Храму поведе.?