Натхнення тут:
http://www.stihi.ru/2017/10/08/4551
Промайнуло лелекою літо,
Осінь знову стоїть за вікном,
З дерев листя зривається вітром,
Але я зачарую пером...
Намалюю, покличу Веснянку,
Заспіваю струмочком Пісні,
Підніму, закручу тебе в танку
І загляну у очі ясні...
Затамую твій біль, твої сльози
Поцілую в солодкі вуста,
Розплітатиму бережно коси
І молитиму тихо Хреста,
Щоб дав радість тебе обійняти
Та складати життєві казки,
У цілунки тебе огортати,
Звів у долю єдину стежки...
Промайнуло лелекою літо,
Вкрила золотом Осінь стежки
Та калина дивує намистом,
В вишиванці кохання стіжки...
П.В.М. 30.10.2017г