Автор: Лина Васильевна Костенко
Перевод с украинского языка Инессы Соколовой
(третий подход)
***
Крик журавлей – с тоской, гортанный, трубный –
прощальный звук в сюите голубой...
Осенний дождь настраивает струны,
их тронет ива чувственной рукой.
Грустна арфистка, тонкие ручонки
укутались по плечики в туман.
Сыграй мелодию любви негромко,
ту, без которой холодно словам.
Хочу услышать плач куста калины
и всё другое, что я попрошу.
Я не скрипичный ключ, а журавлиный
тебе над полем в небе напишу.
Оригинал
***
Ті журавлі, і їх прощальні сурми…
Тих відлітань сюїта голуба…
Натягне дощ свої осінні струни,
торкне ті струни пальчиком верба.
Сумна арфістко – рученьки вербові! –
по самі плечі вкутана в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
ту, без котрої холодно словам.
Зіграй мені осінній плач калини.
Зіграй усе, що я тебе прошу.
Я не скрипковий ключ, а журавлиний
тобі над полем в небі напишу.