Йому, на Північному морі.
Його життя - старий пустий будинок,
З віконцем в ясну неба далечінь...
Реалій, мрій- довічний поєдинок
У прОсторі дивацьких поколінь...
Його життя - абетка зайвих літер,
Скарбниць у серці зламаний пароль...
Де дні і ночі - чорно-білий бісер,
В яких він кличе дівчинку Ассоль...
Його життя - бездонне шумне море,
Печаллю змиті в розпач береги...
Де хвилі - символ волі, непокори,
Відколи в масках друзі-вороги...
Його життя - це сумнівів безсилля,
Каліка-час, що теплиться в душі...
Надій тремтячих, спогадів - бадилля,
Що вітер губить в кволій метушні...
(08.11.2017)
Картинка з інтернету. Вдячна автору.