http://www.stihi.ru/2017/11/13/441
Оригінал:
Небавом струсить листопад
Каштани, яблука , горіхи...
І зажене птахів під стріхи,
Оголить низку бід та вад...
Земля , зволожена дощем,
Замарить першим ніжним снігом...
Мені ж - віршоплести інтригу,
Аби здолать невтомний щем
І вибратися із лещат
Злих підсумків гріхів минулих -
Ось-ось здається , що поснули ,
Та знов отруйно верещать ,
Аж доки дворовий ліхтар
Прийдешню ніч звістить ласкаво...
Тоді вже - книжка йде цікава -
Домашній полишу олтар ,
Покину смикати вервечку -
Заблуклу ж ... знайдено Овечку ?
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Так скоро струсит листопад
Каштаны, яблоки, орехи…
И птиц загонит всех под стрехи,
Все беды обнажить он рад…
Удел земной застыл , притих -
И дождь со снегом чертит лигу...
А мне - выдумывать интригу
Да укрощать унылый стих..
И выбираться из тисков
Грехов, что так давно мину'ли.
Вот, кажется, совсем заснули –
Нет, снова их наскок таков,
Покуда во дворе фонарь
Ночь возвестит своею лаской…
Тогда уж я под книжной маской
Покину верный свой алтарь,
Держать я в нём не стану свечку:
Нашлась…заблудшая Овечка?...