Вдохновение здесь http://www.stihi.ru/2017/10/30/5243
оригинал
Ночами долгими печаль-туман
С щепоткой горечи варила осень.
Рассвет выглядывал из-за холма,
Тянулся ласково к макушкам сосен,
Касался плеч моих и трогал грудь
Щемящей сладостью, тоской и болью...
Всё можно вспомнить, но нельзя вернуть!-
Ну как суметь принять такую долю?
...Я душу прятала, да под замок,
Ей крылья резала, казнить хотела,
Но удержать её никто не мог -
На звенья - цепи и...
...и полетела...
Переклад українською Віра Бондаренко4
Ночами довгими печаль-туман
З гіркоти дрібкою варила осінь.
Світанок виглядав із-за горба,
Тягнувся лагідно в верхівки сосен,
Торкався пліч моїх,чіпав за груди
Солодким щемом , тугою і болем...
Згадати можна, та не повернути...
Ну як зуміть прийняти таку долю?
...Ховала душу я, та під замок,
Їй крила різала, згубить хотіла,
Її утримати не міг ніхто –
На ланки – ланцюги ...
...та й полетіла...
Спасибо Светлане Груздевой за существенную помощь и Ниночке Уральской за оригинал.