http://www.stihi.ru/2017/11/14/4643
Оригінал:
Ісусе , Світоч мого серця !
Давно наплакане відерце
Сліз покаянних серед ночі -
Неначе хто мене зурочив ?
Прядуться марення про святість ,
Але сумна земна затятість
Все душу скупує в окропі ,
Коли Твоїх не чути кроків ,
А тільки Віра та чекання ,
На милосердя уповання -
Твоїй чиню ж бо спротив волі,
У помилках простерта долі...
Ще й відстані - хто змінить це ? -
Святий Твій Лик - й моє лице..?
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
О, Светоч, Иисус, как горько!..
Давно наплакано ведёрко
Слёз покаянных в мраке ночи –
Как будто кто-то сглазил молча?!..
Прядутся миражи про святость...
Но всё земная виноватость
Ошпаривает больно душу,
Когда я Твой Закон нарушу...
Спасают Вера, ожиданье ,
На милосердье упованье -
Ведь вновь в ошибках распростёрта -
За Жизнь скопилась их когорта...
И Бесконечность разомкни-ка -
Моё лицо - и Святость Лика ?
Аватар Автора оригинала