Сімейне щастя
Світлої пам’яті дружини –
Олександри Черкасової.
(Сонет)
Коли б не ти в моїм житті була,
а те могло у наших долях статись,
то що б спізнав у ньому, окрім зла,
яке навряд чи зміг би подолати?
Ти, як Богиня, лихо відвела,
що й будні обернулися на свята.
А за балконом вишня розцвіла,
як щастя вже сімейного початок.
До нього ми усе-таки дійшли
крізь всі випробування і розлуки.
Нас ангели Господні вберегли.
Щитами стали їхні крила й руки.
Синочка з дитсадочка привели,
то й донечка озвалась першим стуком.
––––––––––––
© Анатолій Загравенко.