Ця жінка незвична, химерна і дивна,
а дехто ще й скаже: "Вона примітивна,
смішна і наївна, в рожевій оправі,
і вірші у неї солодкі й лукаві.
І так вже не пишуть, бо так не буває,
з любові із мосту ніхто не стрибає,
троянди - банально, вино - для розпусти,
цікавлять мужів лиш оголені бюсти.
Мабуть, і життя їй давалося легко,
мабуть, не розбила ще жодного глека,
не знає, що серцю не треба кохання,
коли у кишені копійка остання!"
Сміялися люди і в очі, і в спину!
Вона ж - пише вірші про спів журавлиний,
про те, що сьогодні повіяло літом,
про те, що любов запанує над світом.
24.11.2017