Світлої пам'яті першого поцілунку
А перший поцілунок був гірким,
і ми жалілись, що розчарувались...
Ми щастя, а не гіркоти, чекали,
і як нам далі – з досвідом отим?
Здавалось, обірвалося життя –
любові без цілунків не буває...
Як мріють ті, хто вперше покохає,
наповнювати радістю вуста.
А тут – розчарування юних двох...
Здалось: любов цілунками спалили...
Ми сотні років вдвох жили, любили,
і сотні років усміхався Бог...
Фото Людмили Давиденко