http://www.stihi.ru/2017/11/30/10189О
Оригінал:
Заклякло місто в щупальцях дощу:
Дощ місто душить й погрожує йому,
Застиг у чорних вікнах переляк,
Листок тремтів, чіплявся до гілляк.
Десь сонце закотилось просто плач!
…І, раптом, фокусник на небі : - Клац!
Змінилася картина : дощ пропав,
А на містечко білий - білий сніг напав!
Летів веселий і лапатий сніг
І котиком пухнастим ліг до ніг.
Боюсь я наступити на кота.
Мені так жаль пухнастого хвоста!
Принцеса юна- Зимонька - Зима
Зненацька віялом махнула жартома.
Так осінь промайнула- трішки жаль.
Пора прийшла, то ж, Осене, прощай!
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Застывший город в щупальцах дождя:
Дождь угрожает, вовсе не шутя,
И в окнах страх: погасли огоньки,
Листок дрожит, цепляясь за сучки.
И солнца закатился яркий кварц.
…Но словно фокусник на небе : – Клац!
Картина изменилась: дождь пропал –
На городок наш белый снег напал!
Слетел весёлый и лохматый бог
И котиком пушистым лёг у ног.
Боюсь затронуть я того кота:
Мне будет жаль пушистого хвоста!
Зима-принцесса, юное дитя,
Взмахнула веером – и не шутя!
Так Осень и пропала, пропищав…
Пора Зимы пришла, а ты прощай!