(До ювілею дружини)
Сьогодні дощ періщив уночі
Та й з ранку небо – наче стигла слива…
Своїх років, кохана, не лічи,
Бо головне – щоб ти була щаслива!
А скільки років – це не головне:
Й на схилі літ бувають також мрії
Та всім відомо: з часом – все мине…
Тож хай від щастя – будуть мокрі вії
І хай надії збудуться скоріш,
А обминають хворі та напасті.
Лихі думки – назавше ти залиш,
Щоб при житті скупатися у щасті!
Хай знову дощ періщив уночі –
То осінь у зими приймає так причастя…
Своїх років, кохана, не лічи
І ми з тобою вип’ємо: «За щастя!»