Я напишу тобі листа, відправлю пошту голубину
І гілку терпкого поли'ну, гірку немов прихід Христа.
Та гіркота', мов ожива, у далечинь несе надію,
Бо я вже й вірити не смію...Чи ж так бува...нажаль бува!
Я знов пишу тобі листа, та він неначе не доходить,
Немов своїм життям десь бродить і даличинню оброста.
Я напишу тобі слова, які сказати не вдається.
То скигле вітер, то сміється...Чи ж так бува...нажаль бува!
Заклею лист іще один, немов тебе торкнусь губами,
Десь може зіткнуться лобами в даличині німих дали'н.
Усе в житті колись сплива, в собі зникає безкінечність
І там глузує безсердечно... Чи ж так бува...нажаль бува!
02.12.2017р.
Валерій Масагор.