МАРГАРИТА МЕТЕЛЕЦКАЯ
Жаль ...
(http://www.stihi.ru/2017/12/02/1551)
---------------------------------------
Жаль мертву пташку , мертве деревце...
А скам'янілу душу людську - втричі !
Любов'ю лікувати лихо це
Одвічно вимага Закон Космічний ...
Заховані глибоко , як в норі,
Ті почуття найвищого гатунку
У серці набухають поцілунком
До людства , що в жалобі та журі...
Так хочеться весь Світ зацілувать
І докричатись : "Схаменіться , люди !" -
Бо і Планети нашої не буде,
Як Зло продовжить в душах вирувать ?!
В гріхах розіпнута , як діяти я маю ? -
Молитвою всю Землю обіймаю !
*************************************
Жаль пташку мёртвую и деревцо...
Но втрое больше - каменную душу!
Лечить любовью нужно горе то,
Космических Законов не нарушив...
Запрятаны поглубже, вдалеке
Все чувства наивысшего сословья ,
Рождая в сердце поцелуи словно
Тем людям, что в печали и тоске...
Так хочется весь Мир расцеловать
И докричаться:"О, очнитесь , люди!"
Ведь и Планеты нашей так не будет,
Коль Зло продолжит в душах клокотать?!
В грехах распятая, что делать, я не знаю ...-
Молитвою всю Землю обнимаю!